≤з 2007 року  ињв розпочне виробництво нових тактичних ракет. ѕро св≥й нам≥р повернутис¤ до клубу великих власник≥в тактичних не¤дерних ракет неспод≥вано дл¤ вс≥х к≥лька тижн≥в тому заговорили перш≥ особи украњнськоњ влади, ¤к≥ в≥д часу розпаду —оюзу не вир≥зн¤лис¤ ≥н≥ц≥ативн≥стю на ракетному поприщ≥. ”крањна маЇ обмежену к≥льк≥сть успадкованих в≥д —–—– моб≥льних оперативно-тактичних ракетних комплекс≥в рос≥йського виробництва Ђ“очкаї, що не потрапл¤ють п≥д д≥ю ƒоговору про л≥кв≥дац≥ю –—ћƒ через малу дальн≥сть (до 250 км). ≤ вс≥ ц≥ роки в≥тчизн¤на пол≥тична ел≥та вважала це абсолютно достатн≥м дл¤ оборони крањни. “епер же оф≥ц≥йний  ињв привселюдно заговорив про нестачу даного потенц≥алу. ”перше таку позиц≥ю цього року весною висловив секретар –ЌЅќ ¬. √орбул≥н, котрий завжди належав до прихильник≥в ≥дењ в≥дродженн¤ потужноњ украњнськоњ ав≥аракетноњ промисловост≥. ¬≥дразу п≥сл¤ призначенн¤ на цю посаду в≥н недвозначно за¤вив про необх≥дн≥сть нарощенн¤ потенц≥алу протиракетноњ й оперативно-тактичноњ техн≥ки, що перебуваЇ на озброЇнн≥ украњнськоњ арм≥њ. “од≥ украњнська й закордонна преса не в≥днесла його висловлюванн¤ до розр¤ду оф≥ц≥йних. Ќаприк≥нц≥ липн¤ на Ђкруглому стол≥ї за участю представник≥в парламентських фракц≥й ракетну тему порушив ¬. ёщенко. ќбірунтовуючи необх≥дн≥сть ≥нтеграц≥њ ”крањни в Ќј“ќ, ѕрезидент неспод≥вано дл¤ багатьох украњнських пол≥тик≥в заговорив про нев≥дпов≥дн≥сть в≥тчизн¤ного оборонного потенц≥алу новим загрозам ззовн≥.

”крањн≥ потр≥бно к≥лька дес¤тк≥в таких установок дл¤ оборони стратег≥чних обТЇкт≥в, серед ¤ких чотири в≥тчизн¤н≥ атомн≥ електростанц≥њ й чотири велик≥ штучн≥ водоймища. Ќа думку ѕрезидента, п≥сл¤ вступу ”крањни до блоку оборони численних важливих стратег≥чних обТЇкт≥в украњнськоњ економ≥ки стане колективним обовТ¤зком ™вропи, а не обт¤женн¤м дл¤ куцого нац≥онального бюджету. ¬≥н нагадав, що поновив роботу головний украњнський ракетний пол≥гон на сход≥  риму, ¤кий закрили на початку 2000-х рок≥в через влученн¤ в рос≥йський пасажирський л≥так ракети рос≥йського ж виробництва, випущеноњ з нього украњнськими п≥дрозд≥лами ѕѕќ п≥д час регламентних стр≥льбищ.

√лава держави взимку цього року в≥дв≥дав пров≥дн≥ п≥дприЇмства украњнського ракетобудуванн¤ Ц дн≥пропетровське Ќ¬ќ Ђѕ≥вденмашї ≥  Ѕ Ђѕ≥вденнеї. ѕ≥дсумком цього в≥зиту можна вважати за¤ву начальника √енерального штабу «бройних сил ”крањни генерал-полковника —.  ириченка про те, що до к≥нц¤ нин≥шнього року ћ≥н-оборони п≥дготуЇ техн≥чне завданн¤ дл¤ розробки нового оперативно-тактичного ракетного комплексу. ¬≥дпов≥дно плануЇтьс¤ внесенн¤ зм≥н до ƒержавноњ програми розвитку озброЇнь ≥ в≥йськовоњ техн≥ки на пер≥од до 2009 р., що ран≥ше передбачала розробку нового ракетного комплексу й ф≥нансуванн¤ роб≥т ≥з його створенн¤ на  Ѕ Ђѕ≥вденнеї починаючи з 2007 р.

«а ≥нформац≥Їю дн≥пропетровських ракетобуд≥вельник≥в, ¤к най≥мов≥рн≥ш≥ вар≥анти дооснащенн¤ украњнських «бройних сил розгл¤даютьс¤ оперативно-тактичний комплекс Ђ√р≥мї ≥ крилат≥ ракети Ђ оршунї. ƒальн≥сть њхнього польоту не перевищуЇ 390 км, що виводить њх з-п≥д юрисдикц≥њ рос≥йсько-американського ƒоговору про л≥кв≥дац≥ю –—ћƒ. ÷≥ комплекси були розроблен≥  Ѕ Ђѕ≥вденнеї на основ≥ в≥домого ще з початку 2000-х рок≥в, але так ≥ не зреал≥зованого проекту в≥тчизн¤ного виробництва оперативно-тактичного комплексу ЂЅорисфенї. ¬≥н мав зам≥нити застар≥лу рос≥йську техн≥ку, що перебуваЇ на озброЇнн≥ украњнськоњ арм≥њ, але так ≥ не був завершений.

ўоправда, нов≥ оборонн≥ завданн¤ ”крањни може ускладнити нин≥шн≥й р≥зкий поворот –ос≥њ, що вир≥шила в≥дмовитис¤ в≥д ƒоговору про л≥кв≥дац≥ю –—ћƒ. —хоже, що  ремль зваживс¤ на цей крок, аби натиснути на ¬ашингтон. –озрахунок простий: щоб в≥двести ћоскву в≥д такого р≥шенн¤, ¬ашингтон спробуЇ Ђв≥дкоригуватиї нов≥ украњнськ≥ плани. ќднак б≥льш≥сть експерт≥в украњнськоњ оборонноњ промисловост≥ схил¤ютьс¤ до думки, що це навр¤д чи стане ефективним важелем тиску ћоскви на ¬ашингтон ≥  ињв Ц рос≥йсько-американська угода насправд≥ морально застар≥ла.

ƒогов≥р про л≥кв≥дац≥ю –—ћƒ був п≥дписаний м≥ж —–—– ≥ —Ўј 8 грудн¤ 1987 р. ѕ≥сл¤ розпаду —оюзу його правонаступниками стали –ос≥¤ й ”крањна, причому  ињв позбувс¤ тактичних ракетних комплекс≥в ще на початку 90-х рок≥в. ” ц≥лому, за договором, —Ўј та ¤дерн≥ крањни-правонаступниц≥ —–—– л≥кв≥дували вс≥ розташован≥ на њхн≥й територ≥њ ракети середньоњ (в≥д 1000 до 5500 км) ≥ малоњ дальност≥ (в≥д 500 до 1000 км).

ќкр≥м того, крањни-учасниц≥ вз¤ли на себе зобовТ¤занн¤ подв≥йного контролю над тактичними ракетами середньоњ й малоњ дальност≥. ѕерший р≥вень контролю Ц виб≥рков≥ ≥нспекц≥њ обТЇкт≥в ракетних в≥йськ ≥ артилер≥њ, що проводилис¤ на територ≥њ –ос≥њ, ”крањни, —Ўј, а також Ќ≥меччини, ¬еликобритан≥њ, ≤тал≥њ, Ѕельг≥њ й Ќ≥дерланд≥в; другий р≥вень Ц регул¤рн≥ ≥нспекц≥њ консервац≥њ монтажних л≥н≥й на заводах-виробниках –—ћƒ. —трок зд≥йсненн¤ обовТ¤зкових ≥нспекц≥й ракетних завод≥в в≥дпов≥дно до пункт≥в договору минув у 2000 р.

ƒо к≥нц¤ 1990-х рок≥в в≥дом≥шими представниками ракет, охопленими договором про л≥кв≥дац≥ю –—ћƒ, були к≥лька клас≥в американських крилатих ракет ≥ тактичн≥ комплекси Ђѕершинг 2јї, а також к≥лька с≥мейств рос≥йських крилатих ракет ≥ оперативно-тактичн≥ комплекси класу Ђ—кадї, ЂЋунаї ≥ Ђќкаї. јле на початку нин≥шнього дес¤тил≥тт¤ список ракет, що п≥дл¤гають л≥кв≥дац≥њ за договором про –—ћƒ, морально застар≥в Ц за цей час до категор≥њ –—ћƒ додалис¤ нов≥ багатофункц≥йн≥ протиракетн≥ комплекси. Ќайв≥дом≥ш≥ њхн≥ представники Ц останн≥ верс≥њ американського комплексу Ђѕетр≥отї ≥ рос≥йського — 300, що здатн≥ вражати й пов≥тр¤н≥, ≥ наземн≥ ц≥л≥ на в≥дстан≥ до 700 км, у звТ¤зку з чим ц≥лком законом≥рно належать до категор≥њ ракет середньоњ й малоњ дальност≥, ≥ в≥дпов≥дно п≥дл¤гають контролю в рамках виконанн¤ ƒоговору про л≥кв≥дац≥ю –—ћƒ.

Ќаше слово є 41, 8 жовтн¤ 2006 року